Хмарини слів в навчальному процесі.
Хмара
слів
– це один із способів візуалізації текстової інформації, який успішно можна
використати в навчальній роботі. Сервісів для створення хмари слів досить
багато.
Кольорова хмара зі
слів приковує погляд до об'єкта і змушує зосередиться на матеріалі. Хмара
містить в собі як візуальну інформацію (наприклад, форма хмари), так і смислове
навантаження – сам текст.
Робота над
«хмарою» будується за певними етапами: введення поняття, визначення ключових
слів по вихідним параметрам, асоціативним методом підбору образу, створення
хмари. Порядок етапів може змінюватися в залежності від шляху формування
поняття – дедуктивного або індуктивного.
Сервіси
для створення хмарин слів:
1. Wordle.net. Дуже простий інструмент, що не вимагає
реєстрації і дозволяє генерувати хмару слів з вказаного Інтернет джерела
(посилання на статтю, блог, розповідь), за скопійованим текстом або за
ключовими словами, які вводить користувач. Хмару можна представити у будь-якій
колірній гаммі і задати різне положення слів в хмарі.
2.
Розглянемо наступний сервіс – Tagul.com, що
дозволяє створити хмару слів з тексту, узятого з вказаного URL(адреса
веб-сторінки) або введеного (скопійованого) користувачем. Хмару слів можна
прикрасити при допомозі не лише палітри кольорів, але і різних форм, завдяки
яким текстова хмара стає виразнішою і інформативнішою.
3. Word It Out – сервіс для створення хмари слів,
функціонал якої дозволяє створити текстову хмару не лише скопійованого тексту
або посилання, але і з таблиці (хороша альтернатива використанню діаграм).
Також, можна вибирати як буде в генерованій хмарі представлений текст: слова,
що найчастіше зустрічаються, виділяються кольором і більшим розмірів шрифту,
або текст представляється в тому вигляді як був введений, незалежно від частоти
слів. Сервіс не вимагає реєстрації. Колір фону, тексту і розмір слів легко
змінюється.
4. Tagxedo.com. Можливість гри з
кольорами, шрифтами, напрямком тексту і малюнками. На колір та смак всі
фломастери різні – тому тут хто у що гаразд.
Використання «хмари слів» допустимо
на всіх етапах роботи на уроці: на початковому етапі, на етапі закріплення та
контролю. Також, учитель може залежно від технічних можливостей школи,
організовувати роботу над хмарою фронтально, індивідуально і по групах.
Можливості використання
хмари слів у навчанні пов'язані з тим, що:
в хмару можна записати тему уроку,
яку учні повинні визначити; попросити скласти пропозиції з певної теми; «хмара» виступає в якості опорного
конспекту; можна запропонувати дітям прочитати
в «хмарі» головне питання, на який необхідно знайти відповідь протягом уроку; скласти пропозиції або розповідь,
використовуючи якомога більше слів із хмари; створити словникову «хмару» на
основі невеликих недавно вивчених навчальних текстів, і попросити учнів
пригадати, про що були ці тексти, і в якому саме контексті використовувалися
слова; показати «хмару», складену зі слів,
узятих з незнайомого тексту, і попросити здогадатися про його зміст.
Способи використання хмари слів в
навчально-виховному процесі:
1. Аналіз
тексту (частота використовуваних слів в тексті,виділення ключових слів,
порівняння текстів за допомогою хмар слів);
2. Візуалізація тексту (альтернатива діаграмі);
3. Використання хмари слів при створенні інфографіки;
4. Представлення зворотного зв'язку (ключові слова уроку, проекту, курсу);
5. Мозковий штурм;
6.Уявлення інформації про себе (кожен входить ключові слова і створює свою хмару);
7. Вгадування розповіді по хмарі слів;
8. Представлення звіту і результатів дослідження;
9. Виявлення і представлення очікувань;
10. Проведення простого опитування;
11.Робота з текстом (після прочитання тексту кожен учень фіксує основну ідею розповіді. Усі ідеї представляються у вигляді хмари тексту);
12. Прикраса хмарою статті у блозі, презентації, плакаті і так далі;
13. Узагальнення і рефлексія;
14. Створення унікального подарунка (представлення історії, або побажань у вигляді хмари слів, яка може бути роздрукована для листівки);
2. Візуалізація тексту (альтернатива діаграмі);
3. Використання хмари слів при створенні інфографіки;
4. Представлення зворотного зв'язку (ключові слова уроку, проекту, курсу);
5. Мозковий штурм;
6.Уявлення інформації про себе (кожен входить ключові слова і створює свою хмару);
7. Вгадування розповіді по хмарі слів;
8. Представлення звіту і результатів дослідження;
9. Виявлення і представлення очікувань;
10. Проведення простого опитування;
11.Робота з текстом (після прочитання тексту кожен учень фіксує основну ідею розповіді. Усі ідеї представляються у вигляді хмари тексту);
12. Прикраса хмарою статті у блозі, презентації, плакаті і так далі;
13. Узагальнення і рефлексія;
14. Створення унікального подарунка (представлення історії, або побажань у вигляді хмари слів, яка може бути роздрукована для листівки);
І це ще не всі можливості які нам
дає хмаринка слів у нашій професійній діяльності.
Кожен вчитель предметник, класний
керівник, вихователь знайде, на мою думку, результативний спосіб використання
вищевказаних сервісів. Окрім того, сервіси створення "хмар слів"
настільки прості, що скористатись ним може й будь-яка дитина, яка має навички
роботи з Інтернет сервісами.
Слід зауважити, є ще інші сервіси
які дають можливість створювати такі хмарки слів. Успіхів всім нам!
Використані джерела:
Мені було цікаво зануритись у світ цифрових комунікацій і знайти для себе нову інформацію, яку я буду у подальшому застосовувати у професійному та повсякденному житті.
Впродовж 5 тижнів навчання я ознайомилась із сучасним станом веб-технологій та етапами створення веб-ресурсів, навчилась працювати із пошуковими системами й графічними редакторами, вивчила хмарні сервіси та соцмережі, опанувала цифровий етикет та роботу месенджерів, навчилась захищатись від шкідливих програм та налаштовувати антивірусне програмне забезпечення. І, взагалі, підвищила власний рівень цифрової грамотності.
Як результат - успішно пройдене тестування і сертифікат.
Результати весняної сесії "Інтерактивної школи творчого вчителя". Почула для себе багато корисної та цікавої інформації. дякую спікерам за лекції, неодмінно візьму участь у наступних заходах видавництва "Ранок".
Програма самоосвітньої діяльності
на 2017-2018 н.р.
/вчитель Грицайчук О.О./
ЗМІСТ
1. Самоосвіта-один із шляхів
підвищення професійної
майстерності педагога”
2. Мета самоосвіти педагога
3. Основні завдання самоосвіти
4. Вимоги до самоосвіти і педагога
5. Шляхи реалізації самоосвіти
6. Форми самоосвіти
7. Методи самоосвіти
8. Етапи реалізації самоосвіти
9. Результати саоосвіти
10. Технологія оганізації самоосвіти
11. Алгоритм роботи над методичною
темою
12. План самоосвітньої роботи
Програма самоосвіти передбачає
відповідну діяльність педагога
Педагог має знати:
·
історію виникнення технології;
·
теоретичне обґрунтування нових результатів;
·
проблеми, які можна розв’язати за допомогою цієї
технології;
·
результати, які можна отримати після її застосування
на практиці;
·
методи і прийоми, що використовують у цій технології;
·
методи і прийоми роботи учнів;
·
етапи засвоєння технології педагогом і учнем.
Педагог має розробити:
·
варіант навчальної програми;
·
календарно-тематичне планування;
·
плани різних типів уроків, передбачених новою
технологією, навчальні
·
модулі та роздавальний матеріал до них;
·
зміст навчальних проектів;
·
завдання для учнів щодо навчальних проектів;
·
нові тексти різнорівневих завдань для контролю,
·
тестові контрольні завдання тощо.
Педагог має:
·
застосувати на практиці методи та прийоми нової
технології;
·
проводити навчальні заняття різних типів;
·
аналізувати заняття й виявляти недоліки;
·
навчити учнів нових прийомів навчальної діяльності;
·
виконувати самоаналіз;
·
оцінювати результативність використання нової
технології, застосовуючи методи піддіагностики;
·
контролювати самостійну роботу учнів тощо.
1. Самоосвіта-один із шляхів підвищення професійної майстерності
педагога
Самоосвіта педагога —свідома діяльність з
удосконалення своєї особистості як фахівця: адаптування своїх неповторних
якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної
компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості
Самоосвіта педагога – це провідна
форма вдосконалення професійної компетентності, що полягає в засвоєнні,
оновленні, поширенні та поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом
цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток і
самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних
потреб освітнього закладу. Самоосвіта педагога не повинна зводитись до
відновлення знань, якими він оволодів у ВНЗ, мова йде про ознайомлення з
новітніми педагогічними та психологічними дослідженнями, пошук нових напрямів у
методиці й організації навчально-виховного процесу, розгляд на високому
науковому рівні педагогічних проблем, що викликають утруднення у практичній
роботі. Проблема самоосвіти педагога в контексті його професійної
самосвідомості має поступальний рух.
Згідно із Законом
України "Про освіту" "педагогічні та науково-педагогічні
працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну
майстерність, загальну культуру". Сьогоднішня модель педагогічного
працівника передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей,
здатність постійно навчатись, бути в постійному творчому пошуку. Ці якості не
видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються в щоденний
педагогічній практиці. Дуже важливо, щоб педагог зміг розгледіти, а іноді –
відчути здатність до творчості, вчасно дати поштовх, яких викликає бажання
ступити вперед.
2. Мета самоосвіти педагога
Створити
умови для участі педагогів у підвищенні якості освітнього процесу через один із
шляхів підвищення професійної майстерності - самоосвіти
3. Основні
завдання самоосвіти
·
розширення загально педагогічних і психологічних
знань з метою поширення і удосконалення методів навчання і виховання;
·
поглиблення предметних знань;
·
підвищення загальнокультурного рівня педагога;
·
оволодіння досягненнями педагогічної науки,
4. Принципи самоосвіти
·
зв’язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога;
·
неперервність, цілеспрямованість;
·
систематичність і послідовність;
·
постійне ускладнення змісту та форм роботи;
·
комплексний підхід до відбору й змісту теми;
·
доступність і наочність результатів
5. Шляхи реалізації самоосвіти
·
вивчення наукової, методичної та навчальної
літератури;
·
вивчення досвіду своїх колег;
·
участь у колективних і групових формах методичної
роботи;
·
науково-дослідницька робота за проблемою;
·
теоретична робота і практична апробація особистих
матеріалів.
6. Форми самоосвіти
·
самостійне опрацювання нормативно-правової бази щодо
освітньої діяльності, педагогічних видань для підвищення професійної
компетентності (використання друкованих видань та Інтернет-ресурсу)
·
педагогічна рада;
·
робота МО;
·
творчі групи;
·
семінари;
·
тренінги;
·
лекції, педагогічні читання;
·
круглі столи;
·
відкриті уроки тощо.
7. Методи самоосвіти:
·
діагностика;
·
тренінги;
·
моделювання ситуацій;
·
розробка уроків та позакласних заходів;
·
самостійна діяльність;
·
самоаналіз та самозвіт;
·
опрацювання фахової літератури.
8. Технологія
організації самоосвіти
Система самоосвітньої роботи передбачає:
·
поточне і перспективне планування;
·
добір раціональних форм і засобів засвоєння та
збереження інформації;
·
опанування методики аналізу та способів узагальнення
свого й колективного педагогічного досвіду;
·
поступове освоєння методів дослідницької та
експериментальної діяльності.
План
самоосвіти:
·
перелік літератури, яку необхідно вивчити;
·
форми самоосвіти;
·
термін завершення роботи;
·
передбачувані результати (підготовка доповіді, виступ
на засіданні МК, поурочне планування, опис досвіду роботи, оформлення
результатів у вигляді звіту тощо).
Матеріал, зібраний у процесі
самоосвіти, доцільно поділяти на окремі теми та
зберігати у вигляді карток,
спеціальних зошитів, тематичних папок, особистого педагогічного щоденника.
Важливе значення у процесі
самоосвіти має вміння працювати з літературними джерелами: робити виписки,
складати конспект, тези прочитаного, розгорнутий план або анотації.
9. Етапи реалізації самоосвітньої діяльності
·
підготовчий
·
діагностико-аналітичний
·
мотиваційно-цільовий
·
планово-прогностичний
·
результативно-узагальнюючий
10. Алгоритм роботи над індивідуальною
методичною темою
(проблемною)
1. Вибір теми (проблеми) індивідуальної науково-методичної роботи:
·
ознайомлення з літературою;
·
ознайомлення з нормативно-правовими документами;
·
вивчення прогресивного педагогічного досвіду з
проблеми дослідження.
2. Детальне ознайомлення з
проблемою допомоги літературних джерел:
·
складання картотеки літературних джерел;
·
виписки з літературних джерел.
3. Уточнення теми і розробка попереднього варіанта плану
індивідуальної науково-методичної роботи:
·
Обґрунтування вибору теми;
·
актуальність і новизна;
·
вибір адекватних методів і засобів пошукової
діяльності;
·
формулювання мети і завдань роботи;
·
розробка календарного плану індивідуальної роботи.
4.Вибір і розробка
моделей, інноваційних технологій педагогічної діяльності.
5.Впровадження інновацій у
практику своєї педагогічної діяльності.
6.Аналіз та оцінювання
результатів індивідуального досвіду роботи над науково-методичною темою
(проблемою), формування висновків і пропозицій.
7.Літературне оформлення
роботи, звіт про отримані результати перед колегами.
Програма із самоосвіти може
бути стратегічною і тактичною.
11. Результати самоосвіти
Традиційні форми: доповідь; виступ на семінарі; виступ на
педагогічні раді; виступ на засіданні методичного об’єднання; дидактичний
матеріал; розробка пакету стандартного поурочного планування з теми чи групи
тем; комплект дидактичного матеріалу з предмета; збірники практичних,
контрольних робіт; розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмета;
розробка тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних заходів;
розробка пакету олімпіадного матеріалу для підготовки учнів; база даних питань і задач з предмета тощо.
Інноваційні форми: проект; розробка
електронних уроків, посібників тощо; розробка пакету тестового матеріалу в
електронних оболонках; створення особистої методичної чи предметної
web-сторінки; створення електронної бібліотеки творів художньої літератури
згідно програм тощо.
Науково-методичні
форми: методичний посібник; навчальний посібник; стаття до фахового видання;
науково-методична розробка; методичний чи діагностичний кейс; створення
термінологічного словника; творчий звіт тощо.
План
самоосвітньої роботи
вчителя хімії та фізики
Грицайчук Оксани Олексіївни
на 2017-2018н.р.
Методична тема: "Застосування міжпредметних зв’язків на уроках хімії та фізики"
№ п\п
|
Зміст роботи
|
Термін
|
1.
|
Опрацювання законодавчих та
нормативно – правових документів із питань
освіти. Організація
нормативно-правової бази кабінету.
|
серпень
|
2.
|
Лист МОН України «Про
вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному
році». Обговорення Закону про освіту.
|
серпень
|
3.
|
Вивчення наказу № 582 МОН
України від 12.12.2000 р. “Про удосконалення методичної роботи в системі
професійно-технічної освіти”.
|
серпень
|
4.
|
Вивчення методичних рекомендацій щодо
навчально-виховного процесу; витяг із концепції національно-патріотичного виховання.
|
серпень
|
5.
|
Ознайомлення з
наказом “Про ведення плануючої та ділової документації”.
|
серпень
|
6.
|
Вивчення наказу «Про підготовку
навчально-плануючої документації».
|
серпень
|
7.
|
Поновлення
програм та поурочно-тематичного планування з предметів.
|
серпень
|
8.
|
Участь у педагогічній Раді школи та обговорення пропозицій
щодо покращення навчально-виховного процесу.
|
серпень
|
9.
|
Поновлення в кабінеті хімії
куточка з охорони праці, інструкцій з ОБЖД, складання графіка консультацій.
|
серпень
|
10.
|
Опрацювання методичного забезпечення викладання
предметів варіативної складової навчального плану
|
серпень
|
11.
|
Участь у
інструктивно-методичній нараді. Ознайомитись із планом роботи на місяць.
|
вересень
|
12.
|
Ознайомлення з педагогічним навантаженням на 2017-2018 н.р. Ознайомлення з новим
положенням про атестацію. Консультація з членом атестаційної комісії.
|
вересень
|
13.
|
Опрацювання вимог щодо ведення записів у журналах
теоретичного навчання.
|
вересень
|
14.
|
Вивчення нових наукових ідей, найактуальніших
педагогічних проблем у відповідності до науково – методичної проблеми школи.
|
постійно
|
15.
|
Робота над
індивідуальною методичною проблемою.
|
постійно
|
16.
|
Участь у міських семінарах творчих груп із метою
підвищення свого професійного рівня
|
згідно плану
|
17.
|
Вивчення та впровадження в практику
перспективного педагогічного досвіду, новітніх досягнень педагогічної,
психологічної наук, нових педагогічних технологій.
|
постійно
|
18.
|
Планування роботи на 2017-2018 н.р.
|
вересень
|
19.
|
Діагностування та анкетування заступником директора з НМР Якимчук Н.В.
|
вересень.
|
20.
|
Організація роботи по підготовці учнів до участі у олімпіадах, конкурсах.
|
жовтень
|
21.
|
Проведення І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії, фізики.
|
згідно графіка
|
22.
|
Проведення діагностичних контрольних робіт для учнів 7 – 11 класів.
|
згідно плану
|
23.
|
Індивідуально - групові
заняття з переможцями І туру Всеукраїнських учнівських олімпіад.
|
постійно
|
24.
|
Участь у засіданнях МК природничо-математичного циклу. Круглий стіл. Активізація пізнавальної діяльності засобами ІКТ.
|
згідно плану
|
25.
|
Участь у І засіданні атестаційної комісії.
|
10 жовтня
|
26.
|
Поповнення кабінету новою методичною літературою
та матеріалами про новітні технології у педагогіці.
|
постійно
|
27.
|
Укладання посібника для участі у конкурсі педмайстерності.
|
До 1 листопада
|
28.
|
Підготувати та провести відкриті уроки з
предметів, що викладаю.
|
згідно графіка
|
29.
|
Участь у вебінарах, майстер – класах, конкурсі
педагогічної майстерності ( представлення посібника у номінації «Фізика»)
|
згідно графіка
|
30.
|
Підготовка та проведення тижня хімії.
|
згідно плану
|
31.
|
Підготовка учнів до участі у ІІ етапі предметних олімпіад
|
листопад
|
32.
|
Ознайомити з „Положенням про конкурс- захист науково-дослідницьких робіт учнів”.
|
листопад
|
33.
|
Підготовка робіт для участі у конкурсі-захисті МАН.
|
грудень
|
34.
|
Аналіз результатів підсумкового моніторингу якості знань з базових дисциплін.
|
грудень
|
35.
|
Взаємовідвідування уроків
суміжних предметів, обмін думками з
питань організації занять, змісту навчання, методів викладання.
|
протягом року
|
36.
|
Наповнення власного блогу та
розміщення власних методичних розробок
уроків і т.д.
|
постійно
|
37.
|
Розміщення власних
методичних матеріалів на сайті школи.
|
січень
|
38.
|
Захист
науково-дослідницької роботи МАН за вибраною темою.
|
січень
|
39.
|
Проведення “Хімічного
квесту” в рамках тижня хімії.
|
лютий
|
40.
|
Огляд матеріалів літературних видань та Інтернет
-сайтів.
|
постійно
|
41.
|
Публікації методичних
матеріалів в науково-методичних журналах.
|
По можливості
|
42.
|
Укладання матеріалів для атестації. Атестація.
|
квітень
|
43.
|
Методична майстерня. “Дослідницька
робота – основа розвитку пізнавальної активності учнів”
|
По плану
|
44.
|
Участь у засіданні методичної комісії
природничо-математичного циклу. Звіт про діяльність.
|
травень
|
45.
|
Участь у педагогічній Раді школи. Аналіз
самоосвітньої роботи над методичною темою.
|
травень
|
46.
|
Підготовка до ДПА (
актуальний інструктаж Сухолейстер Н.М.)
|
травень
|
47.
|
Діагностичне анкетування моєї діяльності Якимчук Н.В.
|
травень
|
Ось і завершився Х інтернет -марафон від видавничої групи "Основа", до якого я із задволенням долучилася. Вебінари були цікаві, сучасні. Дещо почула нове, яке відразу спробувала на практиці. Зокрема, зареєструвалася у глобальній учнівській лабораторії, на платформі якої дуже цікаво і легко створювати різні наукові проекти, залучаючи до цього однодумців з різних країн світу. Неодмінно буду брати участь у наступних інтернет - марафонах. Я вважаю, що за дистанційним навчанням - майбутнє!
Немає коментарів:
Дописати коментар